Боротися з ринком наданням секс-послуг – це, як розганяти хмари руками з вигуками “геть із мого міста!”.
Деякі впевнені, що його легалізація – це ганебне рішення, яке призведе до деградації суспільства, всеосяжної розпусти, руйнування моральних норм. Дехто переконаний, що узаконення надасть певні переваги. До прикладу: покращення економічного становища держави, за рахунок поповнення бюджету від податків, які сплачуватимуть учасники отримання й надання інтиму.
Проте, на сьогоднішній день в нашій країні секс-бізнес є одним з найуспішніших сегментів тіньової економіки.
Чому так? І чи зміниться ситуація стосовно виходу інтим-бізнесу з тіні? Звернемося до досвіду легалізації секс-індустрії в європейських країнах.
У Європі найбільший ринок сексуальних послуг діє в Німеччині. Ця країна ще у 2002 році легалізувала інтим за гроші, ухваливши відповідний закон. Таким чином німецька влада гарантувала жінкам, які надають сексуальні послуги за гроші, соціальний захист. Тобто із забороненої перетворилась на легальну професію, а працівники ринку інтимних послуг отримують соціальні гарантії, відповідний медогляд та мають медичну страховку та навіть отримують пенсію.
Розмір заробітної плати німецької секс-працівниці також регулюється законом — вона не може отримувати за свою роботу менше, ніж це встановлено законом. До того ж, представники секс-індустрії регулярно сплачують податки, з яких наповнюються місцеві бюджети.
Серед інших країн Європи з легальним ринком інтимних послуг окрім Німеччини є Угорщина, Латвія, Голандія. В цих країнах існують гарантії того, що після отримання інтим-послуги кожен секс-турист може бути спокійним.
В Угорщині професія прирівняна до «індивідуальної трудової діяльності» та регулюється законами малого бізнесу.
За деякими даними в секс-індустрії зараз зайнято близько 15 тисяч осіб. Будапешт довгий час утримував лідерські позиції у списку секс-столиць.
У Латвії ще 4 листопада 1998 року кабінет міністрів ухвалив Правила обмеження з надання інтиму за гроші, фактично визнавши цю сферу діяльності легальною професією. Були внесені певні обмеження: всі вони мають бути повнолітніми, мати карту здоров'я, і надавати секс-послуги лише у власних або знімних житлових приміщеннях.
Як результат, у Латвії дуже багато так званих «індивідуалок». Інтим-послуги надаються або в спеціальних салонах або безпосередньо в гостях у клієнта. Ціни за інтим починаються від 25 латів (близько 30 євро).
У Нідерландах з 2000 року офіційно дозволено відкривати заклади з надання інтиму. Так, у знаменитому на весь світ «Кварталі червоних ліхтарів» в Амстердамі ви можете спокійно вибрати будь-яку фею, що сподобалася, і усамітнитися з нею.
Вартість таких послуг досить висока – від 100 євро за годину. В іншій секс-столиці Голландії – Роттердамі можна також знайти секс на будь-який смак, варто лише прогулятися вулицею Keileweg.
Якщо підрахувати, то загальний світовий річний масштаб ринку інтимних послуг становить приблизно 186 мільярдів доларів на рік.
У тих країнах, де секс-бізнес є легальним і вважається законним видом економічної діяльності, багато громадян самі
обирають для себе секс-роботу. Жінки та чоловіки роблять усвідомлений вибір, згідно з
яким хочуть або не хочуть займатися цім напрямком діяльності в силу різних причин.
Вибір на користь роботи на ринку інтимних послуг або на будь-якому іншому ринку – це усвідомлений вибір людини, який можна охарактеризувати таким прислів’ям – «риба шукає де глибше, а людина – де краще».
В свою чергу Верховна Рада нашої країни мусить визначити основні напрями державної політики регулювання у сфері інтиму та діяльності секс-закладів. Це дозволить надавачам інтиму за гроші заробити собі на пенсію та перестати притягати людей до відповідальності за те, що вони так розпоряджаються своїм власним тілом. Крім того, отримувати з цієї діяльності певні податки задля наповнення державного бюджету та й загалом захистити всіх учасників сфери інтим-послуг.
